24 лютого 2025 року – третя річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Цей день назавжди закарбувався в пам’яті українців як найстрашніший ранок, коли життя поділилося на «до» і «після». Близько 04:00 ранку вибухи розірвали тишу міст, ракети вдарили по аеропортах, військових частинах і мирних кварталах.

Герої не вмирають!
А ти на небо зовсім рано полетів,
В обійми Бога, що прийняв тебе до себе.
Розлуки з рідними ти не чекав і не хотів,
Залишив біль і смуток, що без тебе…

Кричала мама: «Повернись, не покидай!»
До твого серця щільно притуляла вухо,
Все повторяла: «Сину, не вмирай…»
Замовк весь світ, довкола стало глухо.

Її слова врізалися в серця,
І люди умивалися сльозами.
Не поведе тебе вже до вінця,
Спинився рід, й скінчилось все для мами…

Вічна пам’ять героям України!